біографія Бобa Марлі

Боб Марлі народився 6 лютого 1945 року в маленькому селі Найн Майлз в парафії Св.Анни на Ямайці. Його батьком був білий офіцер Британського Військового Флоту, що мав на ім'я Норвал Марлі. Боб мав тільки нечіткі спогади про тата. За це до великої міри він міг подякувати "зразковій" сім'ї Марлі, що аж ніяк не схвалювала тих відносин, котрі мав Норвал з матір'ю Боба Седеллою. Відтак його батько, незважаючи на шлюб з Седеллою, в більшості випадків був випадковим гостем в їхньому домі. Він не дожив до того часу, аби стати свідком успіхів свого сина Боба. Боб записав свій перший альбом в Кінґстоні, маючи 16 років. Пісня називалася "Judge Not".

В 1963 році вже була сформована група The Wailers, до складу якої ввійшли Боб Марлі, Банні Лівінґстоун (що пізніше взяв ім'я Вейлер) і Пітер Тош. Їхня перша пісня "Simmer Down" довго була хітом. В 1966 році Хайль Селасі І відвідав Ямайку і Боб разом зі всіма з Wailers прийняли Віру Растафарі і почали відрощувати свої "пасма", тобто дреди. Близько цього часу група близько зійшлася з продючером Лі Перрі; їхня співпраця була дуже продуктивною, але недовготривалою, оскільки Перрі без відома музикантів продав їхні записи іншій студії.

В 1972 році Кріс Блеквел запросив Tha Wailers на студію "Island" і дав їм 8000 на всі творчі потреби. Результат - албом "Cath A Fire", що вийшов 1973 року - став революційним, що приніс молодій групі міжнародну славу. В Великобританії вони з'явилися на BBC, в Ню Йорку вони працювали поряд з Брюсом Спрінґстіном в Max's Kansas City Club. Розклад гастролів став занадто важким для Банні, і він оголосив про свій відхід від групи. Скоро і Пітер Тош покинув гурт заради соло-кар'єри. В такій ситуації постала нова група 'Bob Marley and the Wailers' з Бобом Марлі на чолі. Він запросив на ритм-секцію братів Береттів Астона і Корлтона (бас і ударні відповідно), і доєднав жіночий беквокал - тріо 'I-Threes', до складу якого входила і майбутня дружина Боба Ріта, що принагідно співала з The Wailers з самого початку. Новий альбом в новому складі "Natty Dread" був справжнім успіхом. В 1975 році Боб Марлі з гуртом грали в клубі Roxy в Лос Анджелесі. Серед захопленої публіки (дехто навіть танцював на столах!) були з The Beatles Джордж Гарісон і Рінґо Стар, а також Боб Ділан і Джек Ніколзон.

Після повернення до Ямайки Боб став справжнім містиком і пророком, його вплив був помітний навіть в політичному житті. Проте це не перешкодило урядовцям, опозиційним до тих, котрих підтримував своєю присутністю музикант, найняти декілька головорізів, котрі намагалися застрелити Боба, Ріту і менеджера The Wailers. Цей випадок не те що перешкодив діяльності Марлі, а навпаки додав ще більшої містики, коли Боб з'явився на сцені з забинтованою рукою. Наступного року Боб відмовився від останніх концертів в Європі, коли лікарі визначили в нього ракову пухлину в великому пальці правої ноги. Це було результатом спортивної травми (футбол для Боба був одним із найулюбленіших занять після музики), що спіткала його в Парижі, коли The Wailers грали проти команди журналістів.

Вже на Ямайці лідери двох ворогуючих політичних утворень (Ямайська Робітнича Партія і Народна Національна Партія) зутрілися з Бобом і запропонували провести концерт. Концерт, що дістав назву "One Love", відбувся 22 квітня 1978 року. Під час нього Боб запросив Прем'єр-Міністра Менлі і лідера опозиції Сіґа приєднатися до нього на сцені, де вони взялися за руки. Це був небачений випадок на Ямайці. Завдяки цьому Боб Марлі в червні того ж року отримав в Ню Йорку від ООН Медаль Миру.

Протягом 1979 року Боб пропагував реґґі-музику по всьому світу, витупаючи в Японії, Австралії і Новій Зеландії. В 1980 році він побував в Зімбабве. Того ж року в вересні Боб зомлів на сцені під час концерту в Сентрал Парк, в Ню Йорку. Лікарі повідомили йому страшні новини про ракову пухлину, котра розвинулася в його мозку, незважаючи на те, що раніше рак було видалено. Не звертаючи уваги на хворобу, він дав останній концерт 23 вересня 1980 року в Ню Йорку в Стенлі Театрі. З початку Боба помістили в лікарню в Ню Йорку, але лікарі вже нічого не могли зробити. Тоді Боба відправлено було до Баварії до відомого лікара доктора Ісельза. З початку здавалося, що Боб одужує, проте на початку травня лікар сказав, що жодної надії на здорове життя вже не може бути. Музикант мав бажання на смерть повернутися до Ямайки, проте він був настільки виснаженим, що по дорозі додому його довелося помістити в лікарню в Маямі, де він і помер 11 травня 1981 року. Його тіло було перевезено на Ямайку, де поміщено в спеціально споруджений мавзолей в рідному селі, в Найн Майлз.